Як податківці дізнаються про грошові перекази українців та про їхню торгівлю в інтернеті
Учора соцмережами прокотилася нова хвиля ажіотажу на тему податкового контролю за українцями, які торгують в інтернеті, а журналісти опублікували повідомлення з Державної податкової служби, яка запрошує простих людей з'явитися в районні управління ДПС і дати пояснення про надходження на рахунки фізосіб. Це могли бути карткові Р2Р-перекази або IBAN-платежі.
Читайте МН в Telegram: тільки важливі новини
Виникло питання: як податкові органи дізнаються про грошові перекази на рахунки фізосіб, які приходять як оплата товарів і послуг, наданих через інтернет?
Податківці отримують цю інформацію трьома способами
Перший та головний – нова база даних ДПС під назвою Система обліку даних РРО (реєстраторів розрахункових операцій) або СУД РРО, запущена з березня 2025 року.
У неї стікаються всі дані про чеки, що пробиваються в різних видах кас – від звичайних паперових до електронних, що проходять через ПРРО (програмні реєстратори розрахункових операцій), які надходять людям на електронну пошту, месенджери, мобільні додатки та ін.
Другий – у рамках обміну інформацією за міжнародним стандартом CRS (Common Reporting Standart), який фактично запрацював з осені 2024 року.
Так наші фіскали дізнаються про заробітки українців за кордоном, їх закордонні рахунки та активи. Наприклад, саме таким чином стало відомо про доходи українок на британському сайті OnlyFans, після чого наша ДПС вимагає сплатити з них податки.
Третій — у ході податкових перевірок українських маркетплейсів та сервісів чи у співпраці з ними.
Маються на увазі майданчики OLX, Rozetka, Prom, Нова пошта, Uklon, Bolt та ін.
Про збір із 1 березня 2025 року даних про чеки до вищезгаданої Системи обліку даних РРО податківці заявили ще на початку квітня. Хоча до цієї СУД РРО надходять дані про всі вибиті чеки, у ДПС підкреслили як пріоритетний пошук громадян, які отримують кошти за продані товари, тобто займаються підприємницькою роботою без державної реєстрації. Це протизаконно та підпадає під поняття незаконної підприємницької діяльності.
У своїх останніх роз'ясненнях податкові органи запевняють, що поділяють два поняття:
Несистемний продаж особистих речей, що були у вжитку. Для такого продажу необов'язково відкривати фізособи-підприємця, складати звітність та сплачувати податки.
Підприємницька діяльність у сфері торгівлі загалом та в інтернет-торгівлі зокрема. У цьому випадку людина зобов'язана зареєструвати ФОП, видавати чеки (паперові або електронні) через РРО або ПРРО, подавати звітність і сплачувати податки згідно з обраною податковою групою (наприклад, у 3-ї групи це 6% – 5% єдиного податку + 1% військового збору), якщо вона не хоче, щоб ДПС донарахувала йому на 8 5% військового збору) та нарахувала на них штрафи.
В офіційній заяві податкової служби зазначалося, що за перші 20 днів існування СУД РРО фіскали змогли виявити десятки тисяч українців, які системно отримують кошти на власні рахунки.
"В окремих випадках кількість переказів на одну особу досягала сотень транзакцій, при цьому була відсутня державна реєстрація або використання РРО/ПРРО", – заявляли податківці.
Тобто без реєстрації ФОП та податкової звітності в інтернеті можна несистемно продавати лише особисте майно, що було у вжитку (б/в). Але якщо людина продає нові речі чи надає платні послуги, потрібно реєструватися підприємцем.
Хоча в такому поділі є очевидна проблема: податківці захочуть чи не все назвати "системним продажем" в інтернеті і почати штрафувати людей. У чинному законодавстві точне число системних продажів не вказується.